Людмила Турищева Голубєв В.

Хто сказав, що сходження на Олімп цієї дивовижної гімнастки було легким, безхмарним? Зовсім ні. Це був шлях справжньої боротьби, безкомпромісних поєдинків на помості. Але Людмила Турищева вигравала у гідних суперниць тому, що майстерність її була вищою, а бійцівський дух міцніший. І на першому в житті "дорослому" турнірі - на Кубку СРСР 1967 року, і на першій Олімпіаді в Мехіко, і на чемпіонаті Європи 1971 року, і на світовій першості 1974 року, і на європейському чемпіонаті 1973 року. Їх було багато – перемог, призів, квітів. І життя у спорті триває.