Весела наука. Зла мудрість Ніцше Ф.

Ніцше вторгається в німецьку філософію, як флібустьєри XVI століття в Іспанію, орда неприборканих, безстрашних, свавільних варварів, без роду і племені, без вождя, без короля, без прапора, без дому та батьківщини. За собою залишає він, подібно до флібустьєрів, зруйновані церкви, розвінчані тисячолітні святилища, перекинуті вівтарі, зганьблені почуття, розбиті переконання, зламані загородки моральності, горизонт, обійнятий полум'ям пожеж, неймовірний маяк. з справедливістю людей порядку, що вивітрилася в коректність: його любов до правди - це полум'я, демон правди, демон ясності, дикий, жадібний, ненаситний хижий звір з загостреним чуттям і з невгамовним мисливським інстинктом. Входячи в його книги, ми відчуваємо озон, стихійний, очищений від усілякої затхлості, спертості, похмурості повітря. , повітря загибелі. Але лише у трагізмі героя пізнаємо ми свою глибину. І тільки безмірний вкаже людству його останній захід.