Десятий всесоюзний шаховий чемпіонат СРСР (бюлетень) Криленко Н. 1937 рік

Відкриття турніру відбулося у Комітеті у справах фізкультури та спорту. З коротким вітальним словом виступив його голова т. Мільштейн, який заявив, що гостинна Грузія забезпечить усі необхідні умови для плідної творчої роботи. Під час обговорення регламенту довго дискутувалося питання контролю часу. Більшість учасників прийняла точку зору ленінградської делегації, яка запропонувала 6-годинний контроль (3 години на 48 ходів) замість намічених 5 годин на 40 ходів з годинною перервою та наступною двогодинною грою (нагадаю, що попередній чемпіонат грав теж із 6-годинним контролем, але на 45 ходів). Цього ж дня було надіслано телеграму голові Всесоюзної шахсекції М.В.Криленка з проханням змінити затверджений регламент. Так як дозвіл з Москви було отримано лише 14 квітня, то перший тур був граний з контролем, наміченим раніше. .Гоглідзе, 6. Панов, 7. Рагозін, 8. Будо, 9. Бондаревський, 10. Лілієнталь, 11. Макогонов, 12. Каспарян, 13. Левенфіш, 14. Чеховер, 15. Ебралідзе, 16. Константинопольський, 17. , 18. Лісіцин, 19. Юдович, 20. Алаторцев. Перші сім місць у турнірі оголошено призовими. Для отримання звання майстра першокатегорникам, що беруть участь у турнірі (Бондаревський, Будо та Ебралідзе, яких жартома прозвали «аспірантами»), встановлено кваліфікаційну норму – 9 очок. Організація чемпіонату була на винятковій висоті. Він проводився у чудовому, просторому приміщенні – концертному залі театру імені Шота Руставелі. Зал для глядачів був дуже добре оформлений. На сцені, красиво декорованій живими квітами, було встановлено 10 шахових столиків, освітлених лампами із зеленими абстрактними шовковими абажурами. Багато килимів, що заглушають шум. Зв'язок між глядачами та сценою підтримувався за допомогою великих демонстраційних дощок, на які з обох боків спрямовані прожектори. Зал для глядачів був постійно переповнений. Грузинська громадськість та місцева преса з великою увагою та інтересом поставилися до чемпіонату СРСР. Усі газети грузинською та російською мовами давали про кожен тур широкі інформації. На жаль, не всі найсильніші шахісти Радянської Країни змогли взяти у ньому участь. З різних причин відмовилися брати участь М.Ботвинник, П.Романовський, М.Рюмін та Ф.Богатирчук. Імена цих товаришів, звісно, не лише прикрасили б склад чемпіонату, а й підвищили б до нього інтерес» ("Шахати в СРСР" № 5, 1937 та збірка "Десята всесоюзна шахова першість", Москва, 1939).