Шахова творчість Ботвинника. Том 3

Третій, заключний том монографії, присвяченої творчості М. М. Ботвинника, містить матеріали, що відносяться до 1957—1967 років. У цей період Ботвинник брав участь у п'яти матчах на першість світу, і природно, що партії цих матчів становлять значну частину 200 партій, що публікуються в томі. Вперше піднімається завіса над колишньою досі «секретною» творчою лабораторією Ботвинника, і тепер шахісти зможуть познайомитися з 40 тренувальними партіями, зіграними Ботвінником у різні роки та з різними партнерами. Примітки до 141 партії належать Ботвиннику, більшість із них написані вперше для справжнього видання. Як коментаторів інших партій виступають Ю. Авербах, Г. Гольдберг, В. Корчний, А. Котов, В. Рагозін, В. Смислов, А. Суетін, М. Тайманов, С. Флор, М. Ейве та М. Юдович. Решта партій супроводжується короткими примітками укладача. Їм же написано оглядову статтю «Ендшпіль у партіях Ботвинника». Окрім статей Ботвинника, в яких він аналізує підсумки матчів на першість світу (1958, 1961 та 1963 рр.), до книги включено ще три його роботи. В нарисі «Альбіон шаховий та інший», написаному в 1967 році і навіяному враженнями від поїздки Англією, Ботвинник постає перед читачем як спостережний журналіст, який цікавиться різними аспектами життя країни. У статті «Мистецтво чи шахи», вперше опублікованій вісім років тому, у найбільш чіткому та концентрованому вигляді викладено принципові погляди та філософські роздуми Ботвинника про сутність шахів та боротьби, що відбувається у шахівниці. Зроблений у цій статті висновок, що шахове мистецтво є однією з форм відображення логічного боку мислення людини, безперечно, сприяло зверненню Ботвинника до проблеми зв'язку між шахами та кібернетикою. Цій темі і присвячена праця «Основи шахового алгоритму», що узагальнює результати майже десятирічних наполегливих пошуків Ботвинника. Безумовно, деякі розділи цієї роботи, зокрема математичного відображення шахів, складні для нефахівців. Але так само безперечно і те, що багато міркувань про характер і принципи мислення шахіста, висловлені людиною, що настільки яскраво уособлює шахи двадцятого століття, викличуть широкий інтерес. На закінчення укладач вважає своїм обов'язком висловити вдячність усім, хто надав допомогу в роботі над монографією порадами, зауваженнями та пошуком матеріалів, і особливо Л. Я. Абрамову, М. М. Волковиському, І. Л. Майзелісу, І. 3. Романову та А. Н. Чистякову.